Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покивати

Покивати, -ва́ю, -єш, гл. Покивать. Назад подивилась, покивала головою та й заголосила. Шевч. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИВАТИ"
Збавле́ння, -ня, с. 1) Лишеніе. 2) Избавленіе. Трудиться до крівавого поту за збавлення своїх безмірних гріхів. Стор. МПр. 166.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Мушта́й, -тая́, м. Мохнатая лошадь. Мнж. 185.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл. 1) Опалять, опалить снизу. 2)молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь. МУЕ. III. 143.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Скрута, -ти, ж. Стѣсненное, затруднительное, тяжелое положеніе, состояніе, со множествомъ хлопотъ, дѣла.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) = трактувати. 2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Мир. Пов. І. 154. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують. Грин. III. 190.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.