Білити, -лю, -лиш, гл. 1) Бѣлить; окрашивать въ бѣлый цвѣтъ. У суботу білю хату. шити-білити — завтра великдень. Значитъ то же, что русское: коли на охоту ѣхать, тогда собакъ кормить. білити шкіру. При выдѣлкѣ кожи: натирать мѣломъ. 2) О полотнѣ: дѣлать бѣлымъ, бѣлить (на. солнцѣ). Я вас пряла, ночей не досипала, білила вас в зеленім лузі. На тихім Дунаї під крутим берегом там господиня різи білила. біль білити. Cм. і. біль. 3) Убѣлять (умывая). Дівка Катерина личенько білила. 4) Лудить.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами?
Обгуркати, -каю, -єш, гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках.
Перекопувати, -пую, -єш, сов. в. переконати, -паю, -єш, гл.
1) Перекапывать, перекопать. Перекопав ровом стежку.
2) Перекапывать, перекопать, вскопать наново.
Повипрядати, -да́ю, -єш, гл. Выпрясть (во множествѣ).
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися.
Прозір, -зору, м. 1) Отверстіе въ крышѣ для прохода дыма и пр. 2) Просвѣтъ, дыра между сложенными бревнами. Клади дрова щільніш, а то прозір великий. 3) Дурной глазъ, взглядъ, отъ котораго приключается болѣзнь, сглазъ.
Стішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться. Прийшов син з війська, оце мати стішиться. Москаль аж стішився: ото, каже, волом їхати (гарно)!
