Гости́нець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Якого ти мені, тату, гостинця купив? 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Аж тут два люде гостинцем їдуть. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий.
Зде́рти, -ся. Cм. здерати, -ся.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь.
Мани́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Манить, заманивать, завлекать. Манить, як кота мишею. Молода дівчина неначе манила до себе молодого хлопця з другого човна. 2) Обманывать. Привела сина додому та й не довго втішалась. Попереду манила, хто питав, неначе б то вона одпросила свого сина. А не маните ж? Справді зробите? Манять брехнями народи.
Незрячий, -а, -е. Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв.
Поохлябуватися, -буємося, -єтеся, гл. Ослабнуть, расшататься (во множествѣ). У возі поохлябувалось усе.
Прочуматися, -маюся, -єшся, гл. Опомниться, очнуться, прійти въ себя, прійти въ чувство. Нехай трохи прочумається. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав.
Увезти, -ся. Cм. увозитися.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них.
Шустіти, -чу, -тиш, гл. = шелестіти. Листя шустіт.
