Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Гре́бка, -ки, ж. 1) Весло. Гребці запустили гребки в воду. Сіда́й на гре́бку. Садись на весла. 2) Машина для сгребанія сѣна.
Дзьо́бавка, -ки, ж. Родъ каши изъ пшеницы, которую ѣдятъ съ медомъ, сахаромъ.
Дочу́ти, -ся. Cм. дочувати, -ся.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці.
Повтягати, -га́ю, -єш, гл. Втащить (во множествѣ). Повтягав усі мішки в хату. очі йому повтягало. Ввалились глаза.
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Псаломник, -ка, м. Псалмопѣвецъ.
