Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покачати

Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЧАТИ"
Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Бусурканя, -ні, ж. = босорканя. МУЕ. ІІІ. 45.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Мощи́рь, -ря, м. = мущирь.
Обнизати Cм. обнизувати.
Оглав, -ву, м. Уздечка, недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Пилина, -ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. пилинка, пили́ночка.
Покликнути, -ну, -неш, гл. 1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума. 2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти. Лукаш. 36.
Пропхнути, -ну́, -не́ш, гл. = пропхати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.