Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покивання

Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях. К. Псал. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКИВАННЯ"
Баштанний, -а, -е. 1) Принадлежащій, относящійся къ бакшѣ. 2) баштанний дід. а) = баштанник 2. б) Чучело на бакшѣ для отпугиванія птицъ.
Братуньо, -ня, братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Кордобанець, -нця, м. Башмакъ изъ козловой кожи. Желех.
Навісти́ти Cм. навіщати.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу? О. 1861. XI. Кух. 33.
Плюхкати, -каю, -єш, гл. = хлюпати. Піди до моря та плюхни од себе води, то буде тобі (чортові) товариш. От прийшов він, хлюпнув, дивиться, стоїть такий, як і він; давай він тоді плюхкать. Драг. 42.
Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Поснути, -снемо́, -нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКИВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.