Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Бгайте, коровай, молодиці! Бгати пироги. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ.
Бортяник, -ка, м. = бортник.
Витупати, -паю, -єш, гл.
1) Протоптать, вытоптать. Ой хто ж цюю стежечку витупав, до тебе ходячи?
2) Проходить. Цілий день витупала, пораючись.
Кораблик, -ка, м.
1) Ум. отъ корабель. А на синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки.
2) Головной женскій уборъ. В понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Прослебізувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Прочесть по складамъ.
2) Проговорить или прочитать вяло.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене.
Фраїровський, -а, -е. Принадлежащій фраїру.
Халаштун, -ни, м. Тотъ, кто оскопляетъ животныхъ.
