До-пуття́, нар. Какъ слѣдуетъ.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ.
За́кут, -та, м. Закоулокъ, уголъ. Ой з-за гори чорні хмари в закуті. Ум. за́куток, за́куточок. Въ этой формѣ употребляется въ смыслѣ: убѣжище, пріютъ. В її серці знайшовся добрий, теплий закуточок для милого хлопця.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька.
2) Самый кратній.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Чад і дим з нори кужелиться.
Ло́ви, -вів, м. мн. Ловля; охота, звѣриная ловля. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ой пішло два паничі на лови, на лови, надибало дві панянці в зеленій діброві.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Постривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло.
Стрілиця, -ці, ж.
1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці.
2) Сапожная колодка (ступня).
3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було.
4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ.
5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L.
