Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покійник

Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙНИК"
Вилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вилизатися, -жуся, -жешся, гл. Вылизываться, вылизаться.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Ковбасяник, -ка, м. = ковбасник. Вх. Зн. 26.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Поматіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Выругать по матери.
Потак, -ка, м. = шпуляр, приборъ для мазанія. МУЕ. III. 25.
Рябок, -бка, м. 1) Рябчикъ. 2) Веснушка. Чуб. І. 59.  
Стовбець, -бця, м. 1) = стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445. 2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.