Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поклячити

Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКЛЯЧИТИ"
Бортник, -ка, м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.
Вуста, вуст, мн. см. уста.
Дьо́гнути, -гну, -неш, гл. Толкнуть, кольнуть. Дьогнуло в серце. Вх. Зн. 14.
Ирстити, -рщу́, -стиш, гл. = хрестити. Шух. І. 181.
Озеречко, -ка, с. Ум. отъ озеро.
Орештувати, -ту́ю, -єш, гл. = арештувати.
Поти нар. 1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям. К. Іов. 85.
Признести, -су, -сеш, гл. Принесть. Богу жертву признесе. Мнж. 155.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКЛЯЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.