Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погуба

Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБА"
Ага́ II, нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! Шейк. 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же він своє діло? — Ага!
Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Гаситель, -ля, м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7.
Гуро́к, -рка́, м. = Огірок. Ном. № 6660. Маркев. 153. Ум. Гуро́чок. Повна як гурочок. МВ. І. 8.
Діама́нтовий, -а, -е. Алмазный.
Згорбу́литися, -люся, -лишся, гл. = згорбитися. Ив. 71.
Павуриця, -ці, ж. = павичка. Вх. Лем. 446.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький. Стор. І. 208.
Хикавка и хикалка, -ки, ж. = Икавка. Мил. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.