Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погривина

Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали. О. 1861. X. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРИВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРИВИНА"
Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Відлаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. відлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Отругиваться, отбраниваться, отвѣчать бранью на брань, а въ сов. в. кончить, прекратить брань. Лають, сквернять його московщиною, — він мовчить, не відлаюється, Г. Барв. 438.
Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Опарканити, -ся. Cм. опарканювати, -ся.
Папороша, -ші, ж. Пороша. Ум. папоро́шенька. А вчора звечора папорошенька впала. Чуб. IV. 99.
Полускати, -каю, -єш, гл. Пощелкать (сѣмячки, орѣхи) нѣкоторое время или всѣ.
Потріщати, -щу́, -щи́ш, гл. Потрещать.
Приманювати, -нюю, -єш, сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.
Розорятися, -ряюся, -єшся, сов. в. розоритися, -рюся, -ришся, гл. Разоряться, разориться. Ном. № 13748.
Шестірко числ. Шесть штукъ. по шестірку дали. Дали по шесть штукъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРИВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.