Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Верткий, -а, -е. Вертлявый, шустрый. Був там один, що його прозвали Малпою, швидкий та верткий, що й з під ступня викрутиться.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Моги́льник, -ка, м. Насыпающій насыпь, курганъ.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность.
Начудний, -а, -е. Чудесний, удивительный. Ой розсуди, бабусенько, сей начудний сон.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Потурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Побезпокоить. Дід потурбує свою старість.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Рятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте!
