Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Вічі Cм. воко.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Ісус же, змилосердившись, простяг руку.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Понапльовувати, -вую, -єш, гл. Наплевать (во множествѣ). Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують.
Пообкрадати, -да́ю, -єш, гл. Обокрасть (многихъ). Він уже багато людей пообкрадав.
Попідгледжувати, -джую, -єш, гл. = попідглядати.
Росточуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. росточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разбрасываться, разбросаться, разсыпаться, развѣяться.
Чорнявий, -а, -е. Черноволосый, брюнетъ, брюнетка. У нас такий панич, як волошин — чорнявий. Ум. чорнявенький.
