Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подарря

Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДАРРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДАРРЯ"
Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Брунет, -та, м. Брюнетъ. Два донники й молоді й да обидва брунети. Чуб. V. 922.
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Обплямити, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДАРРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.