Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Куць меж.
1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Похрякати, -каю, -єш, гл. Захаркать.
Солодок, -дка, е = солодкий. Не будь ні гірок, ні солодок.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь.
Спуз, -зу м., спуза, зи, ж. = спудза. Їк згориш, тогді стане спуза.
Строчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers.
