Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденник

Поденник, -ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЕННИК"
Бованіти, -нію, -єш, гл. Виднѣться вдали. На небі чистому ген хмара бованіє. Греб. 367.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Зотхати, -ха́ю, -єш, сов. в. зотхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зітхати, зітхнути. Вийди на могилу та й зотхни тяженько. Чуб. III. 117. Зотхнув до Бога, далі занімів. Федьк. І. 29.
Намайструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намастерить.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. К. Псал. 13. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить. К. Дз. 58.
Удивитися Cм. удивлятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.