Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погромище

Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРОМИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРОМИЩЕ"
Бичуш. Клички быка.
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Коровиця, -ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7. 8)рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Пообкопувати, -пую, -єш, гл. Окопать (во множествѣ).
Поросятко, -ка, с. Ум. отъ порося.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Укладувати, -дую, -єш, гл. = укладати.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи. Желех.
Хрипко нар. Хрипло. Левиц. І. 119. Хрипко йде сопілка. Кіевск. у. Ум. хрипкенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРОМИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.