Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погромище

Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРОМИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРОМИЩЕ"
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.
Канцурря, -ря, с. Лохмотье, отрепье. Превеликий п'яниця, обшарпаний, в канцуррі. Ном. № 4625.
Кришталик, -ка, м. Ум. отъ кришталь.
Ненавидіти, -джу, -диш, гл. Ненавидѣть. Блаженні, коли ненавидітимуть вас люде. Св. Л. VI. 22.
Полотиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. II. 30.
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля. Ном. № 246.
Пришивка, -ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита. Браун. 9.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Тугший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тугий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРОМИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.