Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Здогада́ти, -ся. Cм. здогадувати, -ся.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні?
Ми́льце, -ця, с. Ум. отъ ми́ло.
М'я́тися и мня́тися, мну́ся, мне́шся, гл. 1) Мяться. Терлось та м'ялось. 2) Мяться, не рѣшаться. Молоденький козаченько під оконечком мнеться.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти.
Окіст, окосту, м. Лопатка (у людей и животныхъ). Окорокъ. Свинячі окости.
Пообкипати, -паємо, -єте, гл. То-же, что и обкипіти, но во множествѣ.
Пуплишок, -шка, м. = пуп'яшок 1.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер.
