Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погубляти

Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГУБЛЯТИ"
Вус, -са, м. см. ус.
Гишпанський, -а, -е. Испанскій. Левиц. І. (Правда. 1868, 423).
Картопління, -ня, с. Картофельные стебли.
Ле́ґарь, -ря, м. 1) = ліґарь. 2) Лѣнтяй, лежебокъ. Мнж. 184.
Марчу́к, -ка, м. Щенокъ, родившійся въ мартѣ.
Покинути Cм. покидати.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Травонька, травочка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГУБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.