Діво́цтво, -ва, с. 1) Дѣвичество; дѣвство. І дівоцтво своє, і худобу хочеш занапастити за таким харцизякою. Кохалась я з одним козаком і заприсягалась нікому більш, як йому одному віддати моє дівоцтво. 2) = Дівота.
Забува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. забу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Забувся на його. 2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. Забудеться горе.
Зги́бнути, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Зладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = злагодити.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Перебувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перебути, -буду, -деш, гл. 1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. Перебудь там, поки сповіщу тебе. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою.
Полупати 2, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, облупить (напр. обмазку).
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами.
