Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повертати

Повертати, -та́ю, -єш, сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. Чуб. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211. Він так хвостом і повернув. Рудч. Ск. І. 25. 2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. Левиц. І. 3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. Грин. III. 325. 4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Драг. 77. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. Харьк. у. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі. Ком. II. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕРТАТИ"
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Еконо́м, -ма, м. = оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Кокіль, -ко́лю, м. = кукіль. Не вродила мні пшениця, но кокіль і метлиця. Чуб. V. 168. Ходила дівочка по полю, звила собі віночок з коколю. Мет. 138.
Незрячий, -а, -е. Слѣпой, невидящій; невѣжественный. Знову шкуру дерете з братів незрячих, гречкосіїв. Шевч. 211.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити. Желех.
Спливати, -ва́ю, -єш, сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл. 1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Грин. ІІІ. 279. Як мій вік молодий сплив! Г. Барв. 114. 2) Всплывать, всплыть. 3) Покрываться, покрыться (жидкостью). 4) сплисти з ро́зуму. Сойти съ ума. Вх. Зн. 65. 5) спливти на думку = спасти на думку. Спливе їй на думку та проклята ніч. Мир. ХРВ. 231. Пухова постіль крівцею спливає. Чуб. V. 621.
Чепелик, -ка, м. 1) Ум. отъ чепель. 2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ. Гол. Од. 60. 3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка. Вас. 175.
Чорнушка, -ки, ж. = чернушка 1, Nigella sativa. Вх. Пч. І. 11. Витоптав козел часник, ще й чорную чорнушку. Грин. III. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.