Буркотливий, -а, -е. Воркующій. Чи бачили сивую голубку? Сиза буркотлива.
Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Сидів ув одшибі од гурту. Оддав дочку на одшиб.
Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит.
Ловранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полдничать.
Мона́да, -ди, ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ.
Плід, пло́ду, м. Плодъ; потомство. Чий корінь, того й плід. Ні роду, ні плоду не мав старий. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!... Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку.
Угурно нар. = огурно.
