Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повбуджати

Повбуджати, -джа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Хто ж нас рано повбуджає, моя мила дівчино? Гол. І. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВБУДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВБУДЖАТИ"
Бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Вибуркнути, -ну, -неш, гл. Пробормотать.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Лебердаші мн. Мѣдные крестики. Вх. Зн. 31.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного. Грин. III. 339.
Неділешній, -я, -є. = недільний. А хто буде панотцевого неділешнього обіду дожидати. Макс. (1849). 82.
Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВБУДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.