Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повабити

Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАБИТИ"
Бланяр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 392.
Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Випросити, -ся. Cм. випрошувати, -ся.
Гарасікуватися, -куюся, -єшся, гл. Браниться, спорить. Вх. Зн. 9.
Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.