Господа́рити, -рю, -риш, гл. = Господарювати. Нема там нікого, сам як прийде, сам і господарить як хоче. Козаченьки в Волощині господарити хотять.
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Вола дарують без ярма. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Царівну оддав, щастям дарував. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Бери гроші, аби дарував душею.
Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан.
Знетушити, -шу, -шиш, гл. Испортить. Знетушив мій сіряк чисто.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски.
Надря́гнути, -гну, -неш, гл. Высохнуть, просохнуть.
Обжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обжатися, обіжнуся, -нешся, гл. Оканчивать, окончить жатву. Ой жніте, женчики, обжинайтеся.
Пліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Не день і не два ляхи Україну пліндрували.
Розіпхати Cм. роспихати.
Штапування, -ня, с.
1) Стеганіе (при шитьѣ).
2) Узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.).
