Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повелачка

Повелачка, -ки, ж. = поведенція. Мнж. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВЕЛАЧКА"
Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Годяний, -а, -е. О погодѣ: ясный. Цей місяць був не годяний, а дощовий. Лебед. у.
До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Зажи́тися Cм. заживатися.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця. Чуб. V. 1037.
Перемовлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни. Угор.
Трач, -ча, м. 1) Пильщикъ, распиливающій бревно на доски. Шейк. 2) = трачевня. Вх. Лем. 473.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВЕЛАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.