Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побурити

Побурити, -рю, -риш, гл. Разрыть, разорить, разбросать. Побурять свині зерно. Вх. Лем. 451.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУРИТИ"
Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Бонтожок, -жка, м. Часть одежды (какая?) А на моїй дівчині жовті черевички і чорний бонтожок. Чуб. IV. 534.
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. Ромен. у. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. Желех. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Ном. № 8079. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін. Канев. у.
Поприганяти, -ня́ю, -єш, гл. Пригнать (многихъ). Ми поприганяємо (байволів). Драг. 323.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.