Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Витечи, -чу, -чеш, гл. = витекти.
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый.
Запи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. запита́тися, -та́юся, -єшся, гл. = запитувати. Запитайся, брате, яка моя доля.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. 3) Многолюдно. Стало трохи людніше. Приїду додому, — весело буде, людно. 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно.
Опияка, -ки, м. = опіяка.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). А він в кущах ноги покалічив.
Розмуркотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Размурлыкаться.
Селедець, -дця, м. = оселедець.
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря.
