Вушко, -ка, с.
1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно.
2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ.
3) Часть шкафи. (Cм.).
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати.
Осипати, -па́ю, -єш, сов. в. оси́пати, -плю, -леш, гл. = обсипати. Знати, знати козацьку хату скрізь десяту: вона соломою не покрита, приспою не осипана.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка.
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень.
