Данцува́ти, -цу́ю, -єш, гл. Танцовать.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть.
Падати, -даю, -єш, гл.
1) Падать.
2) Опадать; выпадать. Казав єси, листоньку, шо не будеш падати. Падають у скотини зуби.
3) О перьяхъ, о шерсти: падать, линять.
4) О скотѣ: падать, дохнуть отъ заразы. Як став у нас скот падать, дак нехай Бог милує, як здорово падав.
5) Ухаживать. А коло дитини так і пада, ніби мати.
6) ні сіло, ні пало. Ни съ того, ни съ сего. Ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала.
Переїди, -дів, м. мн. Остатки сѣна и соломы изъ подъ яслей. Cм. 3'іди. Объѣдки. Дзьобали виноград... і, об'ївши ґрону, або складали переїди на вікно, або кидали через голову. Ум. переїдки.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Посаг, -гу, м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. 2) = посад 1. Ішла красна Марусенька на посаг. Воліла б я гіркий полинь гризти, як з тобою на посазі сісти. Ум. посаженько.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
