Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa.
Ґирґа́чка, -ки, ж. = Ґерґавка.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Ковати, кую́, -є́ш, гл. = кува́ти.
Роспізнаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. роспізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Знакомиться, ознакомиться.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ум. суставець, суставчик.
Хапаний, -а, -е. Краденый. Хоч латане, аби не хапане. Віддай, каже жінка, на церкву отой хрест, може він хапаний.
Шатнутися 1, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить.
