Авди́тор, -ра, м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ.
Грудо́к, -дка́, м. Ум. отъ груд.
Клиша, -ші, об. Человѣкъ, на ходу задѣвающій ногою за ногу въ косточкахъ.
Ло́ском нар. Наповалъ. Тільки той, хто не був на сватанні, то й не був п'яний, а то всі лоском лежали, аж до другого півдня. ло́ском лягло (про хліб, сіно і т. и.).
Наму́рхатися, -хаюся, -єшся и намурха́титися, -ха́чуся, -тишся, гл. Натоптаться. За день намурхатишся (намурхаєшся), то й ніг не чуєш.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться.
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув.
2) Ввинчивать, ввинтить.
3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає.
4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати.
5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе.
Унятливо нар. Внимательно. З Чайченком Пилипиха поводилася звичайненько, унятливо, тільки як з чужим-чужісеньким чоловіком.
Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи!
