Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Вісняк, -ка, м. = вісник.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями.
Доколи́шній, -я, -є. По какое время существовавшій; когда то бывшій.
Зазубе́лити, -лю, -лиш, гл. Взнуздать.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. . 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Ум. колечко.
Комаристий, -а, -е. Изобилующій комарами.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала.
Штемпаль, -ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпалі кладутъ підвалини.
