Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підскакувати

Підскакувати, -кую, -єш, сов. в. підскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскакивать, подскочить вверхъ, подпрыгивать, подпрыгнуть. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406. 2) Подскакивать, подскочить къ чему, кому. Рудч. Ск. II. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСКАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСКАКУВАТИ"
Вимотати, -ся. Cм. вимотувати, -ся.
Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. ЗЮЗО. І. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Доці́джувати, -джую, -єш, сов. в. доціди́ти, -джу́, -диш, гл. Доцѣживать, доцѣдить.
Закмі́чувати, -чую, -єш, сов. в. закмети́ти, -мечу, -тиш и закмі́тити, -мі́чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, запоминать, запомнить. Я й закметив їх (слова з книжки) зараз, скоро почув, як він читав. Г. Барв. 177. Закмітити у голові собі. Сосницк. у.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).
Обмила, -ли, ж. 1) = помилка. Обмила не заплата. Ном. № 13271. 2) Раст. Омела. Шух. І. 18.
Одноліток, -тка, м. 1) Однолѣтокъ, ровесникъ. Вінчай діток — одноліток. КС. 1883. II. 372. 2) Имѣющій годъ отъ роду. 3) Однолѣтнее растеніе. (Сумск. у.) Як ми, серце, зазнавались — сухі дуби розвивались, а тепер, як перестали, однолітки повсихали. Чуб. Гнучкий одноліток лози. Шевч.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Приповіданка, -ки, ж. = приповідка. Вх. Лем. 456.
Ропотіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Болтать безъ умолку, говорить всѣмъ сразу; бормотать. 2) Шумѣть при движеніи. Як летів, то й ропотів, як упав, то й пропав. Ном. № 13539. Cм. роптати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСКАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.