Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. Брат на мене викрикнув.
Виметикувати, -кую, -єш, гл. Выдумать, придумать, сочинить. Виметикує оттаку казку, та й продає по чотирі гривні.
Гойдаша меж. = гойда. Гойда, гойда, гойдаша! (Колыб. припѣвъ).
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Уже він помазався паном. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Ум. ро́спірочка.
Талувати, -лую, -єш, гл.
1) Топтать. Свині город талують.
2) = нехтувати. Талувать, нехтувать одежину. Я тобі казав: не талуй віри.
Учалювати, -люю, -єш, гл. Прикрѣплять плотъ на мѣстѣ разгрузки.
