Забри́ндзатися, -дзаюся, -єшся, гл. = забрьохатися.
Заки́снути Cм. закисати.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность.
Накоха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась.
Нарина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наринути, -ри́ну, -неш, и нарнути, -рну, -не́ш, гл. Литься въ большомъ количествѣ, налиться, нахлынуть. Як нарнуло води з моря, весь день не спадає.
Пеня, -ні́, ж.
1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня!
2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська.
3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню.
4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо.
Приштрика, -ки, ж. То, чѣмъ приштрикують. Шуточное слово въ сказкѣ: Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Вона, тоді й проситься: «Прости мене, свята приштрико!»
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б).
Скіко мѣст. = скіки.
