Бузувати, -зую, -єш, гл.
1) Наказывать, бить.
2) Журить, бранить, дѣлать, выговоръ.
Домо́чувати, -чую, -єш, сов. в. домочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Домачивать, домочить. Своїх конопель домочу та й вам трохи поможу.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Линь, (ня?, м.). Раст. Artemisia campestris.
Натантирити, -рю, -риш, гл. Наговорить, надѣлать? Се він натантирив, Левашову щось сказав, мусів той йому повірить, да ввесь город розчухрав.
Обкапати Cм. обкапувати.
Одолівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться.