Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсіненко

Підсіненко, -ка, с. Ум. отъ підсіння.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСІНЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСІНЕНКО"
Безнадія, -дії, ж. = безнадійність. Св. Л. 128. В очах безнадія світиться. Св. Л. 215.
Безуважний, -а, -е. Невнимательный.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті. Гол. І. 82.
Лахманник, -ка, м. 1) Тряпичникъ. 2) Ветошникъ. Желех.
Обпалювати, -люю, -єш, сов. в. обпалити, -лю, -лиш, гл. Обжигать, обжечь.
Посоромно нар. Совѣстно, стыдно.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Старцювати, -цюю, -єш, гл. Нищенствовать.
Тал, -лу, м. Проталина. Левч. 132. талом талуви́ти — ѣхать саньми по протаявшему снѣгу. Левч. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСІНЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.