Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підстилати

Підстилати, -ла́ю, -єш, сов. в. підіслати, -стелю́, -леш, гл. Як дитина падає, то Бог подушку підстилає. Ном. № 9249.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСТИЛАТИ"
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.
Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.
Канути, -ну, -неш, гл. 1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Гол. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні? Шевч. 403. 2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Кв. І. 28. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули. Г. Барв. 85.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий. Левч. 133.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Попідшивати, -ва́ю, -єш, гл. Подшить (во множествѣ).
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж. Стор. МПр. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСТИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.