Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провинити

Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Чуб. V. 89. Будеш бити, сли-м провинила. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВИНИТИ"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Годівля, -лі, ж. Кормъ, кормленіе. На годівлю птиці треба багато зерна. Полт. Пішов він (вовк) уп'ять просити собі у Бога годівлі. Чуб. II. 126.
Осушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. осуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. = обсушуватися, обсушитися. Турн осушивсь після купання. Котл.
Порскати, порськати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать. 2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. Левиц. І. Світ. 12. 3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ.
Пропрати, -перу, -ре́ш, гл. Простирать. Пропрала на річці аж до вечора.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ. Мил. 157.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.