Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara.
Відвозити, -жу, -зиш, сов. в. відвезти, -зу, -зеш, гл. Отвозить, отвезти.
Допха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Дойти съ съ трудомъ, дотащиться. Сяк-так до слобідки хоч з горем допхався.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Перепело, -ла, с. Ключица.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Посіпака, -ки, м. = сіпака.
Утеребити, -блю, -биш, гл.
1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки.
2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Cм. черевіний.
