Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провікувати

Провікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь. Сама свій вік провікує. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІКУВАТИ"
Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе. Желех.
Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. І. 260.
Єги́пет, -пту, м. Египетъ.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
Мо́шечка, -ки, ж. Ум. отъ мошка.
Пузирь, -ря́, м. Пузырь.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Снизька, -ки, ж. Часть ля́ди. (Cм.). Шух. І. 255, 256. Cм. снізка.
Чморкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмо́ркати. Чморкнула вода. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.