Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Доса́да, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Досада скребе, як кішка лапою. Ум. доса́донька.
Жадні́сінький, -а, -е. 1) Рѣшительно каждый, каждый безъ исключенія. Хиба ж не жаття попові? Жаднісінький йому несе й везе. 2) Рѣшительно никакой.
Жовті́ти, -ті́ю, -єш, гл. Желтѣть. Від Лиману до Єсмані жовтіє пшениця. Мати дивиться на неї, од злости німіє, то жовтіє, то синіє.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Не навчить купча, а навчить продажа.
Легінь, -ня, м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Ум. легіник. Ой до мене, легіники!
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують.
Охайливо нар. = охайно.
Призначка, -ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий.
Примха, -хи, ж.
1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи.
2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Знахарство.
