Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробивати

Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Ном. № 3813. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. Рудч. Ск. І. 166. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. Ном. № 5257. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Чуб. V. 3. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 456.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБИВАТИ"
Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Захворту́нити, -нить, гл. безл. Повезти, посчастливиться.
Луп, -пу, м. 1) = дерун. Бодай вас луп облупив. Харьк. 2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом. К. Досв. 207.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч. Зміев. у.
Пригрудча, -чати, с. Грудной ребенокъ. Пирят. у.
Пробація, -ції, ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.
Промити Cм. промивати.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. Полт. у. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.