Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

магоник

Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГОНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАГОНИК"
Ґрульо́вина, -ни, ж. = Ґрулянка. Вх. Уг. 235.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали. Котл. Ен. І. 16.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Попідстригати, -га́ю, -єш, гл. Подстричь (во множествѣ).
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Служба, -би, ж. 1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає. Полт. г. 2)божа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе. 3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Рудч. Ск. II. 207. Ум. службонька, службочка.
Черк II, -ку, м. Мигъ. Встрѣчено у. М. Вовчка: Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля і у той самий черк і собі посмутилися. МВ. ІІІ. 12.
Чистість, -тости, ж. 1) Чистота, отсутствіе грязи, сору. Желех. 2) Чистота духовная. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАГОНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.