Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробурчати

Пробурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Проворчать. Якого там кулика ви видумали, дядьку! — пробурчав. МВ. І. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 458.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОБУРЧАТИ"
Випороти Cм. випорювати.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Дожина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дожа́ти, дожну́, -не́ш, гл. Дожинать, дожать. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Дяволя́ка, -ки, м. Ув. отъ дявіл.
Забі́дкатися, -каюся, -єшся, гл. Начать жаловаться на свое положеніе.
Закінча́тися и закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Позрощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (многихъ).
Ринявець, -вця, м. Человѣкъ въ струпьяхъ, шелудяхъ. Вх. Лем. 460.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОБУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.