Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл. — сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога.
Ґля́мати, -маю, -єш, гл. Съ трудомъ ѣсть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав.
Єнера́льний, -а, -е. Генеральный.
Кислиця, -ці, ж.
1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! а) наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье.
2) яблоня дичка.
3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. Ум. кисличка.
Односумство, -ва, с.
1) Единомысліе.
2) Житье вмѣстѣ. Cм. односум 3.
Палиґа, -ґи, ж.
1) Большая палка.
2) Крыша въ шахтномъ ходѣ.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Смуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Грустить. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму.
Уцілити, -лю, -лиш, гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. Де я мірю, там я вцілю. Так мені сим і вцілила в серце.
