Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

провіщати

Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВІЩАТИ"
Важливо нар. 1) Тяжело. 2) Важно.
Викрадати, -даю, -єш, сов. в. викрасти, -ду, -деш, гл. Выкрадать, выкрасть. Який батько, такий син — викрали з діжки сир. Ном. № 7137.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати. Стор. І. 151.
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Кухта, -ти, м. 1) Поваренокъ. Куди кухті до патини. Ном. № 13232. 2) Счетная единица у продавцевъ галантерейныхъ товаровъ: нитокъ десять пачекъ, изъ которыхъ въ каждой десять пасом. Вас. 190.
Муркотня́, -ні́, ж. Мурлыканье.
Повія, -вії, ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.
Прикритися, -рюся, -ришся, гл. Досаждать, докучать.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Утикатися, -каюся, -єшся, сов. в. уткатися, утчуся, -чешся, гл. Уменьшаться, уменьшиться при тканьѣ. уткалося полотна 5 арш. Послѣ тканья полотно на 5 арш. стадо короче, чѣмъ была основа. Констан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.