Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починок

Починок, -нку, м. 1) Начало = почин. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). Віл щось почав був говорить, да судді річ його з починку перебили. Греб. 366. 2) Нитки на веретенѣ, заполненномъ совершенно. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Вас. 201. Туілько дідова дочка одвернеться куди небудь, то бабина дочка вуізьме да й змотає починок із її веретена на своє: от у єї і буільший починок стане. Чуб. II. 64. 3) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. почи́ночок. Я раненько устаю, по два починочки попрядаю. Мет. 370.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНОК"
Ди́нище, -ща, с. Мѣсто, засѣянное дынями.
До́тик, -ку, осязаніе
Зціпіти, -пію, -єш, гл. Оцѣпенѣть, одеревенѣть. Зціп мов пень. Млак. 84.
Перекульбачити, -чу, -чиш, гл. Пересѣдлать.
Поприробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приробити, но во множествѣ.
Продай, -даю, м. = продаж. На продай — для продажи. Вх. Лем. 457.
Просвітлий, -а, -е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.
Садочок, -чка, м. Ум. отъ сад.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.
Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.