Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Вороненький, -а, -е., Ум. отъ вороний.
Запа́ла, -ли, ж. Поношеніе, позоръ. Нігде о кобітах з позору не судіте, пам'ятайте, що ви їх діти. Бо очерниш маму, жінку і дитину і не здоймиш запали з них до згину.
Запечи́, -чу́, -че́ш, гл. = запекти.
Падковитий, -а, -е. Усердный, ревностный. Падковитий до худоби, до хазяйства.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Радіти, -ді́ю, -єш, гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1.
