Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ.
Їстовний, -а́, -е́ 1) Съѣдобный. Жінки всього їстовного назносили.
2) Сытный, питательный. Який ваш хліб їстовни́й.
Кабзан, -на, м. Ходатай.
Коцур, -ра, м. Котъ. кіт коцури во́зить. Котъ мурлычетъ.
Передмова, -ви, ж. Предисловіе.
Пихати, -ха́ю, -єш, гл. = піхати. Най буде бабці пихано, а дідові мелено.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав?
Чмелений, -а, -е. Ошалѣвшій? Прийшла додому, — як п'яна, мов чмелена.
