Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошанування

Пошанування, -ня, с. Уваженіе, почитаніе, почтеніе. К. ЧР. 223. Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати. Грин. III. 512.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАНУВАННЯ"
Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками. Шевч. 299.
Вистрибувати, -бую, -єш, гл. Подскакивать, прыгать, танцевать. Попереду чумак іде, вистрибує йдучи. Рудч. Чп. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали, вистрибувавши гоцака. Котл. Ен. І. 20.
Заверті́ти, -ся. Cм. заві́рчувати, -ся.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у.
Передзвонити, -ню́, -ниш, гл. Окончить звонить. Передзвонили у всі дзвони до церкви. Грин. II. 154, 155.
Плюсь! меж. 1) Выраж. плескъ предмета, упавшаго въ воду. 2) Шасть. Тут плюсь Еней, як будто з неба: «Ось, осьде я, коли вам треба». Котл. Ен. І. 17.
Подокупляти, -ля́ю, -єш, гл. = подокуповувати.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Шорсткий, -а, -е. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міусск. окр. шорсткий пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШАНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.