Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зґоя

Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗҐОЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗҐОЯ"
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ. Вх. Лем. 436.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Поблизько нар. = поблизу.
Подонишпорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Доискаться, докопаться.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Рострачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. ростратитися, -чуся, -тишся, гл. Растрачиваться, растратиться.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. Чуб. V. 606. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Шевч. 329. Вишивані рукавчата мають. Г. Барв. 110.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗҐОЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.