Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зґоя

Зґо́я, зґо́ї, ж. пт. сойка, Carrulus glandarius. Шух. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗҐОЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗҐОЯ"
Бидлятина, -ни, ж. Ув. отъ бидло.
Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Шевч. Виложив з печі хліба. Рудч. Ск. Та й важно пісню виложено. Харьк. у. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Вислужний, -а, -е. Услужливый, готовый къ услугамъ. Вх. Лем. 398.
Ніжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда.
Обкипати, -наю, -єш, сов. в. обкипіти, -плю, -пиш, гл.кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Чуб. V. 621. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла. МВ. (О. 1862. III. 77).
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Скудлити, -длю, -лиш, гл. Взъерошить.
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Шевч. 407. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. Ном. №4691. Чуб. V. 113. В церківку ввійшла. Г. Барв. 542. На горбочку притулилась убогенька церківця. Г. Барв. 136.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗҐОЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.