Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почіпка

Почіпка, -ки, ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. Чуб. VII. 386. У неї нога не сходить із почіпки. Г. Барв. 436. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧІПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧІПКА"
Вечірній, -я, -є. Вечерній. Ой зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя. Мет. 80.
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Ґамну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Гамнути. Жінка сало ґамнула та на кота звернула. Ном. № 4059.
Засипа́тися 1, -па́юся, -єшся, сов. в. заспа́тися, -сплю́ся, -спи́шся, гл. Засыпаться, заспаться, спать слишкомъ долго. Нема в мене свята, — каже чорт: — я не загуляюсь, не запіячу, не засплюсь і на Великдень. Г. Барв. 193.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Покутя Cм. покуття.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый. Слов. Д. Эварн.
Розрабування, -ня, с. Разграбленіе, грабежъ.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧІПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.